Юлія Дуленчук — терапевтка мови та мовлення комунального некомерційного підприємства “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи” (КМЦРЗН), членкиня Українського товариства терапії мови і мовлення (УТТМІМ)
“Для мене терапія мови і мовлення — це творчий шлях, який я проходжу разом із пацієнтом”
Про роботу з пацієнтами:
🔹 Розпочавши свою діяльність у реабілітаційному відділенні, я повноцінно відчула своє покликання допомагати людям. Щоденно бачу маленькі кроки пацієнтів у відновленні функцій і радію разом із ними. Для мене терапія мови і мовлення (ТММ) — це творчий та креативний шлях, який я проходжу разом із людиною і бачу, що можливість комунікувати надає її життю новий сенс і дарує радість!
🔹 На жаль, ТММ — це важкий і довгий процес, тому часто на якомусь етапі у пацієнта виникає зневіра, страх і зникає мотивація. Через це я ще більше розумію свою відповідальність, наскільки важливо все робити правильно. Бо тільки розуміючи, що ти робиш, можна аргументовано пояснити пацієнтові, чому потрібно працювати, повернути віру у відновлення та мотивацію до роботи.
🔹 До кожної терапевтичної сесії з пацієнтом я готуюся заздалегідь. Проводжу як формальне, так і неформальне обстеження, ставлю цілі та разом із пацієнтом реалізую їх. Під час занять завжди враховую його індивідуальність, конкретний випадок порушення, запит щодо відновлення втрачених функцій і головне — можливості людини. Мені дуже допомагає те, що кожен наступний крок у роботі я пояснюю пацієнту, проговорюю з ним важливе, запитую та отримую відповідь. Також щосуботи ми зустрічаємося з колегами з УТТМІМ під керівництвом Оксани Ляльки, на цих зустрічах я маю можливість обговорити клінічні випадки, і якщо потрібно — скоригувати план для того, щоб терапія була максимально ефективною. І сьогодні мені дуже приємно бачити, коли пацієнт самостійно веде щоденник своїх активностей, читає книгу, яку ми на занятті обговорюємо.
🔹 В умовах повномасштабної війни збільшилась кількість людей із розладами комунікації та ковтання, що значно змінили їхнє життя. ТММ здатен допомогти їм відновити втрачені функції або знайти альтернативний спосіб спілкування. Зараз я також беру участь у проєкті «Когнітивно-комунікативна терапія для захисників після ЧМТ», який реалізується нашим товариством, і вже пів року працюю з військовим, який отримав ЧМТ та політравму.
🔹 Найбільша мотивація для мене в роботі — побачити радощі в очах людини, яка відчула зміни внаслідок нашої терапії! Як же хочеться допомагати людині, якій можливість налагодити спілкування покращила якість життя. Саме тому я щодня все більше радію, що вирішила зануритись у ТММ, і розумію, що терапевт мови й мовлення — вкрай потрібний фахівець у сфері охорони здоров’я.
Про навчання та професійний розвиток
🔹 За освітою я логопед. Сімнадцять років пропрацювала у спеціалізованих дошкільних закладах Києва для дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Рік тому мене запросили працювати до реабілітаційного відділення стаціонару, де я зіштовхнулася з тим, що мої знання у більшій мірі ґрунтуються на дитячій логопедії.
🔹 Часто люди не розуміють різницю між ТММ та логопедом, а вона суттєва. Коли я прийшла працювати у реабілітаційне відділення, думала, що зможу працювати так само як логопед, лише з врахуванням вікових особливостей роботи з дорослими. Але пропрацювавши зовсім трохи, я зрозуміла, що ТММ — це інша професія, інший підхід у роботі з мовою та мовленням, інші, зовсім нові знання, які мені необхідні для роботи. Процес переходу від логопеда до ТММ сьогодні є складним. Це перш за все розуміння й усвідомлення, хто такий терапевт мови і мовлення. Це переключення від педагогічного підходу до клінічного, де ти маєш на себе брати відповідальність за повне обстеження та терапію пацієнтів з розладами комунікації та ковтання. Я потребувала саме практичних знань з дисфагії, терапії мови після інсульту, розладів після черепно-мозкових травм (ЧМТ) тощо. Але сьогодні в Україні не навчають терапевтів мови і мовлення (ТММ). Вже тоді я зрозуміла, що однієї теорії з книжок та Інтернету мені замало. Почала шукати інформацію і знайшла УТТМІМ, де я вже рік як активно вивчаю і практикую усі напрямки роботи ТММ, здобуваю нові знання і допомагаю людям після інсульту, ЧМТ та політравм.
🔹 УТТМІМ відкрило для мене нові можливості. З кожним пройденим курсом я вивчаю щось нове і набуваю більшої впевненості в роботі з військовими та цивільними. Зараз я більше знаю про наявність різних видів оцінювання розладів комунікації, можу правильно користуватися шкалами оцінки, здійснювати діагностику та оцінювання розладів комунікації і ковтання, враховувати безліч нюансів у терапевтичній роботі ТММ та ін. Маючи чималий досвід у логопедії, можу сказати, що знання, які я отримую у товаристві, зараз не надаються більше ніде в Україні.
🔹 Окрім опанування нових знань, мені приємно відзначити чудову професійну атмосферу товариства. У колі колег-однодумців можна отримати величезну підтримку, розібрати актуальний клінічний випадок, отримати дієві поради, щоб ефективно надавати професійну терапію мови та мовлення.
🔹 Товариство також дало мені можливості особистого професійного зростання. За рік я мала змогу пройти відбір і потрапила до унікальної освітньої програми з підтримки розвитку системи реабілітації в Україні — школи лідерів «Реабілітація. Творці змін». У цьому проєкті я є єдиною представницею ТММ серед фахівців мультидисциплінарних команд. У школі успішно проходжу навчання і відкриваю для себе нові можливості бути рушійною силою удосконалення системи реабілітації в Україні.
Інтерв’ю підготовано в рамках проєкту з когнітивно-комунікативної терапії під керівництвом голови правління Українського товариства терапії мови і мовлення Оксани Ляльки.
