Якщо ви представник чи представниця
Хочете отримувати останні новини сфери? Підпишіться на нашу розсилку.
Сфери консультування:
У межах наших можливостей ми надаємо підтримку у таких напрямках:
- Фізична реабілітація
- Протезування
- Реконструктивна хірургія травм голови та шиї
Окрім цього, у нас налагоджена співпраця з закладами охорони здоров’я, де за потреби можна отримати консультації та послуги у сферах:
- офтальмології;
- отоларингології (огляд сурдолога/оперативні втручання);
- травматології та ортопедії.
Алгоритм взаємодії
Для початку співпраці зверніться до координаторки напрямку за вказаними контактами:
Додаткові напрямки взаємодії
За потреби
Крім того,
Алгоритм співпраці
Питання та відповіді
Як обрати заклад, де захисники можуть проходити реабілітацію?
В Україні ви маєте право обирати медичний заклад, де пацієнт безоплатно проходитиме реабілітацію. Щоб знайти найближче відділення реабілітації, перейдіть за цим посиланням та виконайте такі кроки:
- Оберіть спосіб подачі інформації (таблиця або карта).
- Оберіть область або населений пункт.
- У вкладці «Чинні договори» → «Напрям допомоги» оберіть «Реабілітація», а серед «Пакетів послуг» оберіть стаціонарну або амбулаторну реабілітацію, залежно від потреби.
- Серед переліку закладів оберіть той, що вам найкраще підходить.
Крім того, при виборі закладу, радимо звернути увагу на такі критерії:
- Відстань до дому. Що ближче розташований медзаклад, то краще та зручніше для пацієнта. До нього зможуть навідуватись рідні, допомагати, всіляко підтримувати.
- Потреби пацієнта. Наприклад, якщо є складні травми чи неврологічні порушення, заклад повинен мати фахівців і надавати відповідні послуги.
- Фахівці. Переконайтесь, чи є у закладі мультидисциплінарна команда фахівців (чи той профільний фахівець, який потрібен). Вони можуть оцінити потреби пацієнта з різних сторін і надати допомогу на рівні своїх професійних можливостей.
- Науково обґрунтований підхід. При виборі медзакладу для реабілітації важливо перевірити інформацію про нього, щоб не потрапити до закладів, які пропонують недоказові методи реабілітації (тобто ті, які не підтверджені науковими дослідженнями, наприклад: магнітотерапію, парафінотерапію, електрофорез тощо).
Хто входить до мультидисциплінарної команди фахівців з реабілітації (МДРК)?
Склад мультидисциплінарної реабілітаційної команди формується індивідуально під кожного пацієнта, залежно від його потреб. До складу команди можуть входити такі фахівці:
- Лікарі фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ) — єдині члени реабілітаційної команди, які можуть робити медичні втручання, тобто, проводити діагностику, профілактику або лікування пацієнта. Зазвичай вони відповідають за організацію роботи команди, за те, як іде процес реабілітації, організовують та координують проведення обстежень, встановлення цілей реабілітації, визначають, що потрібно робити для досягнення цих цілей тощо;
- Фізичні терапевти — фахівці, які допомагають відновити функції людини після травми за допомогою фізичних вправ та навчання самого пацієнта і його родини. Наприклад, людина втратила нижню кінцівку – фізичний терапевт разом з нею працює над відновленням балансу та ходьби, виконує вправи для зміцнення м’язів іншої ноги та тулуба, щоб компенсувати втрату кінцівки тощо;
- Ерготерапевти — фахівці, які допомагають відновити побутові, соціальні, робочі навички людини після травми. Іншими словами — працюють над тим, щоб пацієнт досяг максимально можливої незалежності в побуті. Наприклад, допомагають людині після інсульту навчитися знову самостійно одягатися, готувати їжу та виконувати інші повсякденні завдання тощо;
- Терапевти мови й мовлення — фахівці, що працюють з розладами мовлення, голосу, мови, ковтання тощо. Тобто допомагають пацієнтам знову почати говорити, навчитися говорити без заїкань, навчитись розпізнавати звуки та літери, розробляють вправи для відновлення функції ковтання та багато іншого. А також навчають пацієнта використовувати альтернативні методи комунікації (планшети, картки, вокалізатори тощо);
- Протезисти-ортезисти — долучаються до реабілітаційної команди за потреби. Фахівці вимірюють, проєктують, створюють та встановлюють протези та ортези, допомагають і відстежують процес освоєння виробу пацієнтом тощо;
- Психологи, психотерапевти — допомагають відновити ментальне здоровʼя пацієнта, працюють з його мотивацією під час реабілітації, пропрацьовують різні стани та розлади. Ці фахівці можуть надавати психологічну допомогу не тільки пацієнтам, а і членам сімʼї також;
- Сестри медичні з реабілітації — допомагають одразу після поранення чи хвороби та супроводжують пацієнта до кінця реабілітації. Сестри медичні з реабілітації допомагають пацієнтам у повсякденних завданнях, постійно перевіряють стан здоров’я, стежать за ознаками покращення або погіршення стану і повідомляють про це лікаря, пояснюють пацієнтові та його родині, як правильно продовжити догляд вдома тощо;
- Соціальний працівник — допомагає пацієнту отримати потрібні соціальні послуги, вирішити побутові та життєві труднощі, підтримує пацієнта та його родину, щоб їм легше було повернутися до звичного життя в громаді.
Команда працює разом, складає індивідуальний реабілітаційний план (ІРП) та супроводжує пацієнта на кожному з етапів реабілітації. Відповідно до загального плану, фахівці складають програми терапії, в яких описують втручання, їхній обсяг та мета.
Як зрозуміти, що підхід фахівців — правильний?
Протягом реабілітації пацієнт має брати активну участь у процесі свого відновлення, а в основі реабілітації має бути рух. Пасивні методики та процедури не допоможуть відновити втрачені функції.
- Тому якщо під час реабілітації пацієнт здебільшого лежить, до нього прикладають якісь апарати, пропонують дихати у соляних кімнатах, приймати особливі лікувальні ванни тощо, то, скоріш за все, йдеться не про ефективну реабілітацію, а про методи, які не принесуть довготривалого позитивного ефекту. А разом з тим забирають дорогоцінний час, який можна було б витратити на ефективну реабілітацію.
Реабілітація не повинна нагадувати відпочинок на курорті. Здебільшого це важка праця фахівців з реабілітації разом з пацієнтом, яка має на меті повернути пацієнта до активного життя, забезпечити максимально можливий рівень незалежності, аби самостійно виконувати повсякденні завдання.
Яке обладнання та процедури потрібні у процесі реабілітації?
Перелік реабілітаційного обладнання, який може або має бути присутнім у реабілітаційному відділенні — величезний. Наприклад, ви можете знайти у відділенні бруси, сходи, платформи, кушетки, бігові доріжки, а також стельові підйомники — для фіксації пацієнтів під час тренувань ходьби. З повним переліком обладнання для реабілітаційних відділень, який був затверджений наказом МОЗ № 995 від 31 травня 2023, можна ознайомитися за посиланням.
- Але важливо памʼятати, що ефективність реабілітації в першу чергу залежить не від дорогого обладнання, а від професійності фахівців з реабілітації.
Як швидко після операції та стабілізації стану варто розпочинати реабілітацію?
Якщо людина після поранення тривалий час перебуває в знерухомленому стані, на відновлення знадобиться більше часу.
Якщо людина після поранення тривалий час перебуває в знерухомленому стані, на відновлення знадобиться більше часу.
Чи є окремі заклади, які спеціалізуються на опіках, травмах спинного мозку тощо?
Так, для організації реабілітаційної допомоги передбачені окремі маршрути для людей із такими станами. Щоб ознайомитись із нормативною базою, тисніть на стан, який вас цікавить:
Які є етапи реабілітації?
Реабілітація розпочинається ще на лікарняному етапі — щойно стан пацієнта стабілізується, зазвичай упродовж перших 24–72 годин. Вона надається паралельно з іншими видами медичної допомоги та дозволяє запобігти ускладненням і втраті функцій.
Розпочинається тоді, коли людині вже не потрібне постійне спостереження лікаря у стаціонарі — тобто вона достатньо стабільна, щоб переходити до відновлення. Це може бути після завершення лікування, стабілізації гострого стану або після того, як підтверджено хронічне захворювання і завершено всі необхідні обстеження.
Потрібен, коли порушення функціонування зберігаються надовго — наприклад, при хронічних захворюваннях або стійких обмеженнях. У цьому періоді реабілітаційна допомога надається періодично: щоб підтримувати вже досягнуті результати, запобігати погіршенню стану та зберігати якість життя. Здебільшого довготривалу реабілітаційну допомогу найкраще отримувати в громаді амбулаторно.
Що робити, якщо пацієнтові потрібні протези або допоміжні засоби реабілітації (ДЗР) (милиці, крісла колісні, палиці тощо)?
- Протезно-ортопедичні вироби: протези, ортези та спеціальне ортопедичне взуття.
- Засоби для мобільності: крісла колісні (механічні, активні, з електроприводом), палиці, ходунки, милиці та спеціальні триколісні велосипеди.
- Обладнання для щоденного догляду: спеціальні сидіння для ванни та душу, туалетні опори, протипролежневі матраци та подушки.
- Засоби для спілкування та орієнтації: мобільні телефони, планшети, світлові та вібросигналізатори.
- Меблі та обладнання для підтримки: ліжка, вертикалізатори, поручні, підйомники.
- Отримати висновок від фахівців мультидисциплінарних реабілітаційних команд (МДРК), ЛКК, ВЛК чи експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО), який містить індивідуальний план реабілітації (ІПР) (для цивільних тільки висновок ЕКОПФО з ІПР).
- Подати заяву онлайн через Портал Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності або електронний кабінет особи з інвалідністю. Офлайн заяви приймають у територіальних центрах Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, ЦНАПах, підрозділах з питань соцзахисту населення міських, сільських чи селищних рад.
- Обрати підприємство, яке виготовить або надасть потрібний засіб.
Детальніше про протезування дізнавайтесь на ресурсах наших партнерів Protez Hub.
