Протезні спроможності України розвивались впродовж багатьох років. Втім, швидка трансформація галузі почалась лише після початку повномасштабної війни.
Тисячі людей після ампутацій потребували швидких, ефективних та нестандартних рішень. Лише так можна було задовольнити нетиповий для галузі попит.
У 2022 році школи протезування створювалися «на ходу». В них готували протезистів буквально за 2 тижні. Звісно, це було компромісне та тимчасове рішення, продиктоване безвихіддю.
У більшості розвинених країн протезисти-ортезисти повинні мати вищу освіту. Загальний стандарт для цієї спеціальності — ступінь магістра. Втім, навіть її для доступу до професії недостатньо. Потрібно обов’язково скласти додаткові незалежні іспити. Лише вони дають право на практику.
Відповідно лише ті центри, які мають «готових», в професійному сенсі, спеціалістів, можуть здійснювати діяльність в галузі протезування. Це забезпечує належний рівень обслуговування пацієнтів та захист їхніх інтересів.
Наше «тимчасове» рішення не відповідало жодній із вищенаведених вимог. Перед країною постало непросте питання — де взяти сертифікованих професіоналів й бажано на «позавчора»? Галузь потребувала фундаментальних змін.
Національний стандарт професії протезиста-ортезиста
Рятувати ситуацію взялась професійна спільнота. У 2023 році благодійна організація Protez Hub розробила остаточну версію професійних стандартів для українських протезистів-ортезистів. До підготовки цього документу були долучені:
– Міністерство соціальної політики,
– Міністерство охорони здоров’я,
– благодійний фонд «Пацієнти України»,
– вітчизняні експерти,
– представники Міжнародного товариства протезування та ортезування (ISPO),
– експерти Американської сертифікаційної ради протезування, ортезування та педортики (ABC)
– представники різних структур та організацій.
Вимоги до українських фахівців розробили спираючись на кращий світовий досвід. Зокрема, стандарти Міжнародного товариства протезистів-ортезистів (ISPO) та рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Роль протезиста-ортезиста, згідно з новим затвердженим стандартом, включає: «Використання доказової практики для надання клінічної оцінки, призначення, технічного дизайну й виготовлення протезів та/або ортезів. Визначення цілей і реабілітаційного плану, який включає послуги з протезування-ортезування, оцінку клінічних результатів спрямованих на забезпечення того, щоб отримувачі послуг мали рівні можливості для повноцінної участі у суспільстві».
Майже одразу після затвердження професійного стандарту та включення професії до списку регульованих у сфері охорони здоров’я, Protez Hub, за участю іноземних експертів, розпочав роботу над розробкою письмових та практичних іспитів у двох напрямах:
– підтвердження кваліфікаційного рівня вже наявних, досвідчених фахівців (швидкий маршрут),
– розробка Національного освітнього стандарту магістратури з протезування та ортезування і підтримка закладів вищої освіти у впровадженні відповідних програм.
Швидкий маршрут для фахівців із досвідом
У співпраці з Харківським національним медичним університетом, за підтримки «Пацієнтів України», в рамках ініціативи «Реабілітація травм війни», уряду Швейцарії та ABC, розпочато процес підтвердження кваліфікації досвідчених спеціалістів відповідно до нового професійного стандарту. Спеціалісти, які мають необхідну кількість років клінічної практики з протезування-ортезування і відповідний рівень освіти, визначений стандартом, можуть заповнити форму та підтвердити свою кваліфікацію.
В Україні є спеціалісти, які здобули відповідну вищу освіту, пройшли всі можливі курси та мають багаторічний досвід. ProtezHub, у співпраці з Харківським національним медичним університетом та Університетом Йончопінга (Швеція), надає цим фахівцям можливість підтвердити, що вони мають відповідні знання та навички, які відповідають вимогам професійного стандарту. Пишаємося, що ця ініціатива підтримана ABC.
Розробка освітньої програми
Для тих, хто планує стати протезистами-ортезистами або тільки розпочинає свою кар’єру, згідно з професійним стандартом, вимогою буде отримання ступеня магістра з протезування та ортезування у сфері охорони здоров’я (спеціалізація 224.2).
Щоб гарантувати, що освіта у галузі протезування та ортезування на рівні магістратури в Україні відповідає міжнародним стандартам, за підтримки Фонду Nova Ukraine, Міністерства освіти та науки України, було розроблено Національний освітній стандарт магістра з протезування-ортезування. Міжнародний експертний огляд стандарту триває.
У вересні університети у Львові, Харкові та Києві запускають свої програми магістратури з протезування та ортезування. Команда Protez Hub надає всю необхідну підтримку, допомагаючи підлаштуватись під освітні ліцензійні вимоги. Йдеться, зокрема, про створення якісної навчальної програми, забезпечення відповідної клінічної бази та достатньої кількості кваліфікованого персоналу для реалізації програми.
Останній крок у цьому процесі — розробка та впровадження національного незалежного іспиту з акредитації (КРОК 2). Випускники програми «Магістр протезування та ортопедії» повинні будуть скласти іспит, щоб надалі працювати в Україні.
Більше інформації про розвиток галузі шукайте на сайті проєкту Protez Hub та в статті його генеральної директорки, радниці міністра соціальної політики Антоніни Кумки.
