«Реабілітація в гострому реабілітаційному періоді — дорого», «Ми не можемо знайти фахівців», «У нас немає фінансової можливості відкрити реабілітаційне відділення» — які тільки виправдання не вигадують деякі заклади охорони здоров’я.
Чи існують перепони та виклики на шляху до запуску реабілітаційного відділення, чи складно налагодити взаємодію між різними підрозділами лікарні, чи проблемно знайти фінансування — звісно так. Втім, переважна більшість цих питань вирішується за рахунок раціонального й ефективного управління закладом охорони здоров’я в цілому та реабілітаційним відділенням зокрема.
Своїм досвідом впровадження сучасних послуг із відновлення та налагодження командної взаємодії в закладі охорони здоров’я ділиться Алла Півник — завідувачка відділення реабілітації Дніпровської Міської клінічної лікарні №4.
Наша лікарня — одна з найбільших в країні. Наразі маємо 36 відділень та понад 925 ліжок. І що найголовніше — кожна клітина цього величезного організму якісно взаємодіє між собою. Якщо з’являється пацієнт, який потребує реабілітаційної допомоги — моя команда дізнається про це першою.
Як нам вдалося створити реабілітаційне відділення з нуля, налагодити внутрішню комунікацію та вибудувати надійні зв’язки між різними лікарями та процесами — розповідаю далі.
Мій шлях у ролі керівниці реабілітаційного відділення Дніпровської Міської клінічної лікарні №4 почався у 2020 році. Тоді наша команда для всіх була «котом в мішку». Працювали втрьох: я, фізичний терапевт та ерготерапевт. На той час ми не мали чіткої структури, але вже ставили собі амбітні цілі:
– розвинути сучасну реабілітацію,
– створити повноцінне відділення,
– надавати реабілітаційну допомогу в гострому та післягострому періодах.
Ми з командою розуміли, що будь-які зовнішні реабілітаційні маршрути можуть бути ефективними тільки тоді, коли чітко вибудувані системні процеси в лікарні, відділенні та команді.
Із цим розумінням та планами ми зробили свій перший відчайдушний крок у невідомість. Довкола нас — застаріле обладнання для фізіотерапії, замість відділення реабілітації — фізіотерапевтичні кабінки, активна мультидисциплінарна послуга — словосполучення з фентезі про майбутнє. Наша робота, в основі якої біопсихосоціальна модель, командний підхід та міжнародна класифікація функціонування, в когось викликала зацікавленість, а в декого нерозуміння.
Лише через рік кропіткої роботи в нас нарешті зʼявились зал із фізичної терапії та власні палати. До цього наші пацієнти не змінювали ліжко, знаходились в тому ж відділенні, де їм надавалась медична допомога. З цього часу в нас і почалась комунікація та взаємодія з різними відділеннями лікарні. Чи все було «гладко»? Звичайно ні! Окрім складнощів із вибудовою комунікацій, початок роботи відділення співпав ще й із пандемією COVID-19. Тоді ми активно включились в гостру дихальну реабілітацію. На післягострому етапі я — лікарка фізичної та реабілітаційної медицини, ставала лікуючою лікаркою пацієнта й вся команда активно долучалась до роботи з ним. Такий підхід пришвидшував переведення людини з кисню на концентратор, а потім на дихання без нього. Також ми контролювали руховий режим і завдяки комплексу реабілітаційних втручань пришвидшували виписку пацієнта. Водночас, наші колеги-лікарі з інших відділень, які надавали медичну допомогу, отримували можливість надавати допомогу іншим. Саме тоді й виникла надійна взаємодія та повноцінне розуміння колег, що без фахівців із реабілітації не обійтись.
Повномасштабна війна змусила отримати ще більше досвіду та налагодити співпрацю з нашими хірургами-травматологами, гнійно-септичними хірургами та відділенням інтенсивної терапії. Зараз наші найбільш досвідчені фізичні терапевти виділяють годину роботи в гострих відділеннях, а віднедавна ходять туди разом зі психологом для кризової терапії. Всі розуміють, що ранній початок реабілітації — надзвичайно важливий. Він сприяє збільшенню ефективності нашої роботи, пришвидшує виписку пацієнта та знижує ймовірність виникнення ускладнень та інвалідизації.
24 лютого 2022 року вплинуло не лише на внутрішню взаємодію між відділеннями, а й на темпи нашого масштабування. Потреба пацієнтів у реабілітації кратно зросла. Тож, одним із важливих рішень стало будівництво укриття на нульовому поверсі та створення операційних і палат інтенсивної терапії. Генеральна директорка лікарні Наталія Бут піклувалась не лише про безпеку пацієнтів, а й про можливість розширення реабілітаційного відділення. Пані Наталя сказала команді: «Через 3-4 місяці наші захисники будуть знімати апарати зовнішньої фіксації, їм потрібна реабілітація, поїхали».
Разом із масштабуванням відділення прийшли й нові проблеми. Одна з них — відсутність достатньої кількості фахівців із реабілітації. Втім, не існує безвихідних ситуацій. Тож для вирішення цього питання, керівництво лікарні заключило договір з Дніпровським медичним університетом, і ми стали базою практики. Наші фахівці почали викладати на Кафедрі фізичної терапії, спортивної медицини та валеології. Студенти мали можливість отримати безцінний практичний досвід роботи у справжньому відділенні. Ті, хто тоді долучився до практики та став частиною «пілотного проєкту», як ми з гумором його називали, сьогодні — професійні, досвідчені та надійні члени команди. Так, за 4 роки з 3 людей, наша реабілітаційна сім’я виросла до 44 фахівців.
Водночас, розширення штату підсвітило ще одне наше слабке місце. Ним виявилась командна взаємодія. Півсотні людей не могли самоорганізуватись. Треба було вручну вибудовувати всі зв’язки. В цьому мені допомогла досвідчена психологиня, мудра і талановита Інна Коновалова. Вона спілкувалась з командою про ролі всіх професій, про місію і візію, загальні стратегічні цілі та формування культури. З часом зʼявились ті, хто свідомо взяв на себе обов’язки адміністрування різних напрямків роботи відділення. Зокрема: Дарина Кропива, Анна Тоцька, Ліліана Малій.
Зараз ми — Центр досконалості, який радо ділиться знаннями зі своїми колегами. Дніпровська «четвірка» часто зустрічає гостей та показує залаштунки всіх процесів. Наша задача — дати колегам знання та інструменти, які дозволяють створити ефективне реабілітаційне відділення, попри різні професійні виклики та повномасштабну війну.
Як Центр досконалості ми не маємо права на критичні помилки та мусимо продовжувати постійний рух вперед. Звісно, подекуди виникають «прогалини», які варто заповнити, але до всіх викликів ми підходимо системно й спочатку отримуємо необхідні знання та навички. Наш розвиток триває й досі. За 2023 рік в команду прийшло 10 нових фахівців, але для лікарні, в якій 925 ліжок, це все ще замало. Відділення має лист очікування і для пацієнтів це не добре. Тож ми сформували стратегічні плани розвитку, орієнтовані на потреби людей та лікарні. Їх реалізацію вже не перший рік підтримує, як керівництво, так і наші партнери з Recovery.
Резюмуючи зауважу, що немає непереборних труднощів та планів, які неможливо реалізувати. Якщо вам хтось скаже, що не має фінансових ресурсів, достатньої кількості фахівців або часу на відкриття реабілітаційного відділення та налагодження якісної взаємодії — не вірте. Фахівців завжди можна навчити, фінанси залучити від держави чи донорів, а час віднайти завдяки ефективному тайм-менеджменту та налагодженню взаємодії всередині команди й лікарні.
