Електрофорез – це процедура, яку активно застосовували у радянські часи та на початку 90-х, а подекуди пропонують і досі. Вас кладуть на ліжко, а на тіло на певний час накладають щось, що дивно поколює. Це – електричний струм, який проходить крізь вашу шкіру. І сучасна медицина вважає його непотрібним.
Як мав би діяти електрофорез і чому не діє?
Суть методу полягала в тому, що лікарський препарат наносився на прокладки електродів і під дією електричного струму ніби то мав крізь шкіряні покрови швидше та ефективніше потрапити в організм людини. У теорії ця процедура мала прискорювати протизапальні процеси, краще проводити лікарські речовини. Проте однозначних підтверджень дієвості та успішності електрофорезу за часи його використання отримати не вдалося.
Саме тому сьогодні електрофорез або іонофорез (цей термін частіше зустрічається в іноземній літературі) не вважається необхідним елементом реабілітації після травм. Причини, чому він є в кожній лікарні – спадок радянських часів, коли пріоритет надавався апаратним та пасивним методам реабілітації. Від цього спадку треба відмовлятися як від неефективного. Проте в багатьох медичних закладах він і досі є чи не ключовим.
Головна проблема і електрофорезу — це терапія, яка не допомагає відновити функції людини після травми або хвороби.
Що про електрофорез каже світова наука?
Якщо вбити в пошуку Кокранівської бібліотеки (колекція баз даних з медицини та інших медичних спеціальностей) слово electrophoresis, то ви знайдете багато інформації, але… переважно російського або китайського авторства.
Пишуть про цю процедуру й іншіміжнародні ресурси, але видають інформацію скоріше по хімічному аналізу, а не по лікувальному методу. А деякі дуже старі – наприклад, за 1947 рік.
Неврологиня Олександра Щебет зауважує, що електрофорез — це дешевий метод, який був популярним в часи Радянського Союзу. Він працює як плацебо, але не більше. І деякі наукові іноземні відкрито називають це “wishful thinking”, тобто прийняття бажаного за дійсне.
Дослідження “іонофорезу” також не підтверджують його ефективність у сфері реабілітації травм війни. Наприклад, пошук по іонофорезу (iontophoresis) у Кокранівській бібліотеці дає 5 статей, з них одна по болю в шиї. Формулювання результату зводиться до невпевненості науковців, що цей метод ефективніше за плацебо.
