Богдан Фасолько працює фізичним терапевтом у Центральній міській лікарні Рівного. З фахом він познайомився ще під час навчання, коли разом з іншими студентами приходив у відділення судинної неврології як волонтер. Там допомагав пацієнтам після інсульту відновлювати рухи, вчитися пересуватися та бути більш незалежними. Саме тоді він зрозумів: ця професія дозволяє реально змінювати життя людей.
«Мені подобається бачити, як людина буквально заново стає на ноги, починає ходити. Це неймовірно мотивує, коли бачиш, як пацієнт робить перші кроки після важкого стану», — розповідає Богдан.
Тож аби допомагати людям максимально відновитися, Богдан постійно навчається. Темою останнього тренінгу, в якому він взяв участь, стала післягостра реабілітація пацієнтів, які перенесли інсульт.
Реабілітація пацієнтів після інсультів — це тема, яка залишається актуальною завжди. Інсульти трапляються часто, і майже в кожному районі є лікарні з інсультними центрами, де перебувають такі пацієнти. Крім того, держава через Національну службу здоров’я оплачує медзакладам не лише медичну допомогу при інсульті, а й реабілітацію опісля. Саме реабілітація дає людині шанс якнайшвидше повернутися до активного життя.
«Крім цивільних, інсульти досить часто трапляються й у військових — як наслідок поранень, тривалого стресу, підвищеного тиску або вікових змін. Війна лише посилила цю тенденцію. Саме тому для таких пацієнтів особливо важливо застосовувати сучасні, доказові методики відновлення — активну роботу фізичних терапевтів та ерготерапевтів. Додатковою складністю є випадки, коли інсульт поєднується з іншими станами — наприклад, ампутаціями. Такі ситуації потребують особливо ретельної оцінки пацієнта: фахівці мають визначити, які наслідки слід опрацьовувати в першу чергу, і підібрати відповідні методи втручання», — зазначає один із тренерів, фізичний терапевт Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Петро Смаглій.
Тренери пояснюють, що орієнтуються на міжнародні стандарти, зокрема норвезькі та американські, а також на результати численних досліджень. Саме ці джерела допомагають обирати ефективні втручання з найвищим рівнем доказовості.
«Хотілося вдосконалити свої знання, більше ознайомитися з методиками тестування, визначити які речі я міг би робити краще. Я переконаний, що державна реабілітація має існувати й відповідати високим стандартам. Адже досі є певні стереотипи у людей, коли йдеться про державне лікування. А я хочу змінити це ставлення», — пояснює Богдан Фасолько свою мотивацію до навчання.
Учасники не лише отримали нову інформацію, а й мали змогу побачити, як працюють інші команди, перейняти їхній досвід і взяти приклад із колег. Програма тренінгу охоплювала широкий спектр тем:
- нейроанатомія інсульту та принципи нейропластичності;
- тестування й оцінка мобільності пацієнтів із практичними вправами;
- роль мультидисциплінарної команди у відновленні;
- ерготерапія у щоденних активностях (харчування, одягання, гігієна) та адаптація середовища;
- високоінтенсивне тренування ходьби (High-Intensity Gait Training);
- розбір клінічних кейсів і складання індивідуальних програм реабілітації.
Навчання відбулося в межах проєкту «Рух Вперед: Розвиток протезування та реабілітації в Україні», який реалізують БФ «Пацієнти України» та БО БФ «Протез Хаб». Упродовж липня-вересня фахівці мультидисциплінарних навчань проходили тренінги з протезування, роботи з пацієнтами, які мають черепно-мозкові чи травми спинного мозку та низки інших тем.
Особливе враження на Богдана справила тема високоінтенсивного тренування ходьби: «Це дієва методика з якою я познайомився ще в Білій Церкві на тренінгу у Володимира Магася, а зараз впроваджую її у відділенні своєї лікарні».
Богдан зізнається, що готовий і далі долучатися до подібних навчань, адже така інтенсивна робота дає змогу поглиблено вивчити ту чи іншу тему і попрактикуватися в нових методиках роботи.
Попит на подібні тренінги залишається дуже високим. Це пов’язано з певними прогалинами в системі освіти: університети часто не дають достатньої практичної підготовки фахівцям. Також багато хто з теперішніх спеціалістів перекваліфікувався з інших напрямів, тому їм потрібно змінювати підхід до реабілітації й розширювати свої знання.
З учасниками тренінгів підтримується постійний зв’язок:
«Я завжди залишаю свої контакти, — розповідає Петро Смаглій. — Вони можуть звертатися з будь-якими запитаннями або за додатковими матеріалами».
Помітні й практичні результати: учасники надсилають свої клінічні випадки, отримують завдання, демонструють, як застосовують знання на практиці. Пацієнтів часто направляють між регіонами, тож тренери можуть відстежувати, як продовжується робота з ними в інших закладах. За їхніми словами, порівняно з 2022 роком прогрес очевидний: фахівці працюють упевненішими, системнішими й орієнтуються на сучасні стандарти.
Серія тренінгів відбулася завдяки програмі «Український Фонд Швидкого Реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.
