Як Укрзалізниця допомагає працівникам повернутися до професійного життя після травм

Робочі місця для людей з інвалідністю – питання, яке завжди залишалося чутливим, а з початком повномасштабного вторгнення його актуальність зросла в рази.

Ампутації, пересування на кріслі колісному, поранення, контузії… І от вже людина не може повернутися на свою посаду — машиніста, оглядача вагонів чи електромеханіка. Таких ситуацій нині чимало, особливо на промислових і спеціалізованих підприємствах.

Це питання непросте і до його розв’язання ще далеко. Однак вже є певні рішення. Тож ділимося деякими з них. Зокрема розповідаємо, як «Укрзалізниця» облаштовує робочі місця для людей з інвалідністю. 

На сьогодні близько 11 тисяч працівників «Укрзалізниці» перебувають у лавах Сил безпеки і оборони. Дехто з них уже повернувся зі служби, маючи поранення різного ступеня тяжкості. Інші продовжують працювати в гарячих точках чи зазнають обстрілів на робочих місцях. І незалежно від обставин — після реабілітації люди потребують можливості повернутися до роботи у безпечних і доступних умовах.

Виклики і підходи до облаштування робочих місць

«Укрзалізниця» стикається з низкою викликів у цьому процесі:

  • Зростання кількості працівників із пораненнями та інвалідністю.
  • Велика географічна розгалуженість. Багато залізничних станцій розташовані у найменших населених пунктах, де часто немає альтернативних варіантів працевлаштування.
  • Специфіка роботи. Близько 80% посад – робітничі професії, що передбачають фізичне навантаження або роботу у складних умовах.

Попри це, компанія шукає можливості зберегти робочі місця для кожної людини, застосовуючи індивідуальний підхід. Наприклад, якщо людині складно добиратися до роботи через травму хребта, «Укрзалізниця» шукає варіанти переведення ближче до місця проживання, а не змушує щоденно долати значні відстані, ризикуючи здоров’ям.

Облаштування робочого місця не обмежується пандусами чи розширеними дверними проходами. Часто йдеться про набагато дрібніші, але важливі речі. Так, одному з працівників після травми рук підібрали нову посаду — оператора з обробки інформації. Для нього придбали спеціальне ергономічне крісло, яке полегшує навантаження під час тривалого сидіння.

Безбар’єрність  — це не лише про інфраструктуру

Десятиліттями безбар’єрність у нашому суспільстві залишалась поза увагою. Високі бордюри, сходи без альтернативи, відсутність пандусів чи ліфтів – усе це й досі є викликом. Однак ситуація змінюється.
«Укрзалізниця» розглядає безбар’єрність комплексно: і через фізичну доступність, і через зміну підходів у роботі персоналу.

Один із важливих кроків — навчання працівників. Запроваджено корпоративний курс про безбар’єрність, де навчають:

  • коректній взаємодії з пасажирами і колегами,
  • правильному використанню термінів,
  • принципам інклюзивної культури.

Приклади показують: іноді для усунення бар’єрів достатньо змінити підходи.
Один із ветеранів через інвалідність не міг щодня підійматися на другий поверх для здачі звітів. Натомість було змінено алгоритм роботи — тепер колеги самі спускаються до нього за документами. Просте рішення без фінансових витрат, яке змінило якість життя людини на роботі.

Ще один напрям — ветеранська політика компанії. Її завдання — допомогти тим, хто повертається після служби, знову відчути себе частиною колективу. Адже це не просто працівники, а колеги, які виконали свій обов’язок перед країною.

Адаптація: історії працівників

Одна з реальних історій — адаптація працівника, який після важкого поранення і полону пересувається на кріслі колісному.
До війни він працював акумуляторником: обслуговував великі електровози. Після поранення така робота стала неможливою. Чоловікові запропонували іншу посаду — оператора із розшифрування швидкісних стрічок локомотивів (аналог авіаційних «чорних скриньок»).

Його кабінет облаштували на першому поверсі, прибрали пороги, зробили пандус. Продумали також логістику пересування територією депо. Але важливу дрібницю помітили лише фахівці з безбар’єрності: їдальня була недоступною через кілька сходинок.
Тож облаштували ще один пандус — аби працівник міг обідати разом із колегами. Бо безбар’єрність — це не тільки про роботу, а й про можливість повноцінно бути частиною спільноти.

Алгоритм повернення до роботи

«Укрзалізниця» має чіткий алгоритм дій для працівників, які після поранення чи травми повертаються до компанії:

  1. Пошук альтернативної посади в межах підрозділу.
    Аналіз вакансій з урахуванням стану здоров’я працівника.
  2. Переведення у сусідній підрозділ.
    Якщо на місці немає відповідної посади, шукають можливості поруч.
  3. Розгляд варіантів із віддаленими підрозділами.
    За згоди працівника розглядають можливість переїзду в інший регіон.

Такий підхід дозволяє зберегти кваліфікованих працівників у команді й забезпечити їм максимально комфортні умови для роботи.