«Те, як людина запротезована – це моє ім’я» 
Ампутації на рівні стегна вважаються одними зі найскладніших. Своїм досвідом у протезуванні поділилася з нами Irina Tkach, інженер-протезист Dnipro.protez
В гострому періоді обовʼязково проводити пацієнту компресійну терапію, яка покращує циркуляцію крові, знижує больові відчуття та прискорює процес загоєння тканин. Якщо є можливість і рівень болю дозволяє, то було б ідеально, якби пацієнт весь час до протезування спав на животі. Якщо він обирає спати на спині, то ні в якому разі не можна підкладати валик під куксу, бо це лише зашкодить.
Контрактура відведення — часте явище, тому в підгострому періоді можна використовувати звичайні резинки для фітнесу, які одягаються на стегна, щоб дві ноги були поруч. Це необхідно робити, бо в деяких випадках при протезуванні доводиться змінювати схеми протеза аби прибирати контрактури.
Ще одна рекомендація — вертикалізувати пацієнта за допомогою милиць, вертикалізатора або ходунків. Якщо ампутована лише одна кінцівка на рівні стегна та інша нога збережена, то рекомендуємо використовувати саме ці засоби та забути про крісло колісне. Звісно, коли йдеться про парну ампутацію, то ми не маємо іншого вибору.
Наступний етап — безпосередньо протезування. Що варто знати 
Перший протез — учбовий. Його задача — вертикалізувати людину. Для виготовлення такого виробу підбираються прості та легкі напівфабрикати. Створюючи вісь протезу, важливо приділити особливу увагу розмірам елементів, щоб коліна згиналися на одній висоті. Часто практикуючі протезисти припускаються серйозної помилки та просто збирають схему так, що коліна виявляються не на одному рівні. Якщо немає ускладнень, то після зняття швів, ми починаємо виготовлення першої тестової гільзи. Зазвичай, ми робимо це через 6 тижнів після ампутації, проте світова практика каже, що можна вже за 3-4 тижні.
Наступний крок — постійний протез. Підбору форми та виду приймальної гільзи треба приділити особливу увагу. Існує багато різновидів, тому кожен кейс індивідуальний. Дуже важливо, щоб протезист дивився рентгенівські знімки та враховував те, який кістковий спил у пацієнта. Якщо є остеофіти або нешліфований торець, то приймальна гільза ні в якому разі не має бути під замком. Основний протез виготовляється тоді, коли людина готова. Якщо ми бачимо, що пацієнт опанував учбовий протез — тоді є сенс. Але бувають малоактивні пацієнти, яким ще потрібно декілька місяців.
Фізичний стан напряму впливає на період опанування виробу. Хоча б місяць-півтора важливо ходити на чомусь простому. Варто працювати не тільки в стінах зали, але й виходити на вулицю з фізичним терапевтом і тестувати різні покриття: пісок, траву, каміння, сходи тощо. Також пацієнт має поділитися з протезистом тим, що він хоче робити у повсякденному житті. Вже на основі цього фахівець зможе порадити варіанти колінних модулів і стоп.
Якщо говорити щодо електронного коліна, то не просто так за світовими протоколами вони ставляться лише за рік. Ми маємо з пацієнтом обговорити, які у нього були до цього напівфабрикати та який він мав досвід. Саме на основі цієї інформації простіше підібрати на майбутнє більш складну комплектацію.
Кожному пацієнту ми формуємо план дій. Коли він залучений у процес, то не має відчуття, що життя закінчилося. Пацієнти в цей момент зосереджені тільки на своїх діях і не звертають увагу на інших. Protez Hub придбали для нас вертикалізатор, завдяки якому фізичні терапевти вже на другий день після ампутації можуть починати роботу над зміною положення тіла пацієнта. Такі кроки формують темп подальшого відновлення, зменшують фантомні болі та позитивно впливають на психологічний стан.
Багато хто недооцінює післяпротезну реабілітацію. Після виробництва гарного протезного виробу МДРК має проводити аналіз ходи. У 95% випадків пізніше необхідно змінювати схему протеза. Коли пацієнт повертається у соціум, то він часто забуває про свій сформований патерн ходи та шукає найлегші шляхи.
На місяць-півтора я завжди прошу кожного відпрацьовувати план і схему. Мій пацієнт завжди знає що робити, якщо: приймальна гільза буде завелика, буде тиск та як його уникнути.
Для кожного пацієнта важливо знайти свою мотивацію. Треба шукати можливість відновити людину ментально, щоб потім мати натхнення відновитися фізично. Протезист має бути емпатичною людиною з етичною поведінкою, а також розуміти, що ця професія обирається за покликом серця.
