Реабілітаційна екосистема в громаді: що це таке та як ми плануємо її розвивати? 

Люди — це найцінніший ресурс громади, і повертати їх до активного життя важливо задля розвитку самої громади. 

За майже чотири роки повномасштабного вторгнення кількість жителів у більшості населених пунктів України суттєво змінилася. Хтось виїзджає у безпечніші місця, хтось родинами їде ближче до місць служби батька чи матері, які стали на захист країни. Багато людей зараз на фронті. Та є ще один, менш відомий чинник, через який люди змушені  їхати з громади — відсутність мережі реабілітації та мережі супутніх послуг. 

Що таке реабілітаційна мережа, та як ініціатива «TRUE — Реабілітація травм для України» її розвиває в громадах — розповідає Валентина Оболенцева, стратегічна лідерка напрямку розбудови реабілітаційної мережі ініціативи TRUE, БФ «Пацієнти України».

«Коли в громаді немає доступної реабілітації або супутніх послуг (соціальних, освітніх, працевлаштування та ін.), люди змушені їхати на лікування, реабілітацію і відновлення в інші міста або навіть регіони. Там вони отримують необхідні послуги, знаходять фахівців, до яких звикають, і часто залишаються жити там, де ці послуги ближче і доступні. Наприклад, як для ветеранів після протезування — адже протез потрібно постійно обслуговувати, і зручно бути поруч із підприємствами, де можна це робити. Також це стосується і батьків дітей з інвалідністю та з особливими освітніми потребами, яким потрібна протягом багатьох років реабілітація, постійні корекційно-розвиткові заняття та безбарʼєрний простір для розвитку та для того, щоб кожна людина могла бути самостійною та корисною в громаді», — каже Валентина. 

Коли людина з інвалідністю не отримує якісної підтримки в громаді, громада втрачає не лише її. Часто хтось із родини змушений припинити роботу або скоротити зайнятість, щоб забезпечити догляд. Тому громада втрачає одразу двох людей, які б могли приносити користь в громаді.

За словами Валентини, важливо розуміти, що реабілітація це не лише про медичну та реабілітаційну допомогу, вона не має завершуватися після виписки з лікарні, а продовжуватись в громаді за місцем проживання. Це комплексна підтримка:

  • первинна медична допомога та психологічна підтримка;
  • допомога соціальних працівників у повсякденному житті (денний догляд, муніципальна няня, підтримане проживання, перепочинок для батьків та інші) та соціальна підтримка загалом;
  • адаптація житлових умов для людей з інвалідністю;
  • інклюзивна та спеціальна освіта, корекційно-розвиткові послуги для дітей з особливими освітніми потребами;
  • програми працевлаштування для ветеранів і людей з інвалідністю тощо. 

Тільки поєднання цих елементів дозволяє людині реально повернутися до повноцінного життя у громаді. Тому надзвичайно важливо налагодити координацію та взаємодію між усіма цими сферами. Це і є одним із завдань проєкту, який наш фонд БФ «Пацієнти України», разом із Protez Hub, та за підтримки Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва  Enabel, почали реалізовувати в громадах Київської та Чернігівської областей.

«Наше завдання — допомогти громаді розвивати власні локальні спроможності, щоб реабілітація була доступною якомога ближче до людини. Спільно з органами місцевого самоврядування та представниками медичних, соціальних, освітніх установ, ЦНАПів, ветеранських просторів, ми працюватимемо над розбудовою реабілітаційної екосистеми. Тобто, над створенням умов для безперервного відновлення пацієнта на кожному етапі: від гострої реабілітації та медичної допомоги у лікарні до повного повернення людини в активне життя громади. 

Спільно з громадами ми розробили кожної з них плани дій, орієнтовані на їхні потреби та можливості. Протягом кінця 2025 та початку 2026 років ми спільно працюємо над тим, щоб допомогти зробити реабілітаційні й суміжні послуги доступними, ефективними та зручними для мешканців цих громад.

У роботі ми сконцентрувались на таких напрямках:  

Взаємодія секторів між собою

Для розвитку екосистеми реабілітації в громаді потрібно, щоб всі сфери — медична, соціальна, освітня, ветеранська, сфера працевлаштування, а також представники місцевих органів влади — розуміли важливість цієї системи та знали, як працювати з нею, взаємодіяти між собою для надання людині доступних послуг.

Тому ми навчаємо представників цих сфер розбудовувати реабілітаційну екосистему, а також як створити наглядову раду в закладах охорони здоров’я, як інформувати про послуги населення тощо. 

Спільно з громадами ми розбудовуємо безперервну систему реабілітації — «континуум реабілітаційних послуг». У межах цього буде створено індивідуальні маршрути пацієнта та міжсекторальну робочу групу, яка координуватиме роботу всіх секторів.

Розвиток та залучення фахівців 

Якісна реабілітація неможлива без навчених фахівців. Скільки б в лікарні не було ліжок, дорогого обладнання — якщо немає фахівців, людина не зможе отримати  реабілітацію та якісно відновитись. Тож, важливо розвивати та залучати кваліфікованих спеціалістів. 

Однією із частин роботи в проєкті — створення сприятливих умов для фахівців з реабілітації: навчання та обмін досвідом фахівців з реабілітації, організація службового житла, додаткові виплати тощо. Наприклад, у Білоцерківській громаді не вистачає ерготерапевтів — фахівців, які допомагають людині себе обслуговувати — самостійно вдягатись, їсти, митись тощо. Тому громада працюватиме над залученням цих фахівців. 

Проте важливо розвивати й наявних лікарів та спеціалістів у громаді. Як ще один приклад, у громадах для цього ми навчатимемо фахівців з реабілітації щодо особливостей роботи з дітьми, а також проведення навчань щодо катамнестичного супроводу, роботи катамнестичних кабінетів для сімейних лікарів, педіатрів, фахівців соціальних та освітніх установ.

Координація напрямків та служб у громаді 

У сутності екосистеми реабілітації закладено те, що всі установи координуються між собою та можуть скеровувати людину, з якою працюють, на реабілітацію, а фахівці з реабілітації — до соціальних служб, послуг яких потребує ця людина. Це стосується й лікарів-спеціалістів (неврологи, кардіологи, травматологи тощо), адже що раніше вони зможуть залучити до лікування фахівця з реабілітації або направити людину на реабілітацію, то кращими будуть її результати

Тому ми проводимо навчання лікарів різних спеціальностей, а також сімейних лікарів щодо правильного спостереження, своєчасного обстеження  та скерування людей на реабілітацію, якщо вони бачать у цьому потребу, а також забезпечення доступу до допоміжних засобів реабілітації (ДЗР). 

Також навчаємо керівників основних напрямків в громадах, працівників, що надають супутні послуги (соціальні, освітні, послуги в сфері працевлаштування та ветеранській політиці) в громаді щодо реабілітації та забезпечення ДЗР. Окрім цього, працюємо над тим, щоб фахівців інформували людей про доступ до реабілітаційних та соціальних послуг, отримання ДЗР тощо.

Розвиток інклюзивної освіти 

У межах проєкту, громади, з нашою допомогою, розвиватимуть інклюзивну освіту та корекційно-розвиткові послуги в дитячих садках і школах. Це і навчання педагогів працювати з дітьми з особливими освітніми потребами, і створення умов для повноцінного залучення цих дітей до навчання, а також підготовка фахівців, щоб вони могли навчати батьків і опікунів дітей з особливими освітніми потребами працювати з дітьми вдома.

Удосконалення відділень реабілітації та безбар’єрність

Важливою складовою роботи в громаді є удосконалення стаціонарних та амбулаторних  реабілітаційних  відділень: забезпечення в реабілітаційному відділенні закладу охорони здоров’я необхідним реабілітаційним обладнанням та асистивними технологіями в реабілітації, а також збільшення комплектування закладів охорони здоров’я фахівцями з реабілітації.

Проте не менш важливою частиною є навчання керівників ЗОЗ щодо принципів безбар’єрності та того, що вони можуть покращити у своїх закладах, особливо щодо залучення фахівців з реабілітації до пацієнтів в перші дні захворювання/травми (інсульт, травма, оперативні втручання, поранення), а також забезпечення безбар’єрності ЗОЗів для пацієнтів  та забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації.

Допомога з працевлаштуванням

Робота є важливою частиною відновлення людини. Тому громада має створювати всі умови для працевлаштування людей з інвалідністю. Наприклад — представники служби зайнятості можуть регулярно відвідувати реабілітаційні відділення, щоб ще на етапі реабілітації дізнаватись потреби людей та розповідати про можливості працевлаштування. Також — громада може організовувати перенавчання людей з інвалідністю, які хочуть освоїти нову професію. Ці активності й плануються реалізовуватись у громадах. 

Ми підсилюватимемо реабілітаційну екосистему громад, але сталий розвиток можливий лише за її активної участі. Наша робота протягом 2025-26 років у Білоцерківській, Боярській, Корюківській, Чернігівській громадах, в межах проєкту, — це лише початок довготривалого процесу. Ми створимо фундамент, на якому громади продовжать свою роботу, щоб якісна реабілітація стала доступною для всіх мешканців. 

========

Проєкт «Шлях у реабілітації: від області до громади» реалізується БФ «Пацієнти України» в межах ініціативи «TRUE — Реабілітація травм для України» у співпраці з БФ «Protez Hub», за підтримки Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel.