Про життя реабілітаційного відділення після початку повномасштабної війни

“Ми працюємо на результат, для людей і заради життя, тому що знаємо — воно безцінне”, – Олена Долинна — лікарка ФРМ.

❓ Як змінилося життя вашого відділення після початку повномасштабної війни? Чи вдається відповідати на всі виклики?

🔷 Наше відділення існує близько року. Його створення обумовлено стрімко зростаючою потребою в доказовій реабілітаційній допомозі. Нам доводиться відповідати на безліч викликів, які одночасно постають перед командою.

🔷 Пошук ефективних рішень вимагає від кожного фахівця стресостійкості, навичок ефективної комунікації, постійного професійного та особистісного росту, швидкого пошуку нестандартних рішень і щирого непереборного бажання допомагати людям, у свій спосіб наближаючи перемогу. На мою думку, команда чудово з цим справляється. Так, ми не ідеальні, іноді втомлені, іноді робимо помилки, встигаємо не все, що хотілося б, але встигаємо дуже багато і завжди працюємо на результат, для людей і заради життя, тому що знаємо — воно безцінне.

❓Яких фахівців в ваших мультидисциплінарних командах зараз найбільше не вистачає? Як вирішуєте цю проблему?

🔷  ⁠Наразі наша команда налічує близько 70 фахівців і ми продовжуємо «рости». В нас працюють фахівці усіх реабілітаційних професій: лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів, психологи, які спеціалізуються на роботі з дітьми та дорослими, терапевти мови та мовлення, реабілітаційні медичні сестри, за потреби консультує протезист. Для пацієнтів з травмою спинного мозку до команди залучаємо інструктора першого контакту. Також в закладі консультує соціальний працівник.

🔷 А ще ми почали співпрацю з різними організаціями за напрямками адаптивного спорту, каністерапії та арттерапії. Незважаючи на те, що команда велика, відчуваємо потребу в компетентних, мотивованих фахівцях різних реабілітаційних спеціальностей. На мою думку, наразі потрібно працювати над підвищенням різних видів мотивації фахівців з реабілітації в державних ЗОЗ, тоді ми перестанемо втрачати найбільш компетентних і найбільш перспективних, а вони, в свою чергу, зможуть навчати тих, хто тільки починає свій шлях в реабілітації.

❓Як справляєтесь зі збільшенням кількості пацієнтів? Що робити, якщо допомогти вдається не всім?

🔷 Працювати в такому темпі нелегко, але розуміння важливості того, що ми робимо сьогодні і досягнуті цілі мотивують. Щоб збільшити охоплення реабілітаційною допомогою людей, які цього потребують, паралельно з реабілітаційним стаціонаром розвиваємо амбулаторну реабілітацію, часом скеровуємо до колег в інші заклади охорони здоров’я за місцем проживання людини або ставимо в лист очікування.

❓Ваше відділення — в переліку найбільш ефективних в країні, як вам це вдається?

🔷 За час існування відділення ми зібрали потужну команду, організували надання доказової пацієнтоцентричної реабілітаційної допомоги в усіх періодах реабілітації, покращили матеріально-технічну базу, навчали фахівців з реабілітації, налагодили звʼязки з іншими надавачами послуг дотичних сфер (соціальна підтримка, освіта, спорт, культура, громадські організації, професійні обʼєднання фахівців та пацієнтів, волонтери). Невідʼємними складовими успіху будь-якого відділення є командна робота, комфортний психологічний клімат в колективі, безперервний професійний розвиток, мотивація, ефективна співпраця, спільні цінності і бачення вектору розвитку.

❓Що можуть зробити інші реабілітаційні відділення, щоб покращити якість послуг, які вони надають?

🔷Насправді немає універсальної формули, яка спрацює для всіх, кожне відділення унікальне у своїх потребах і траєкторії розвитку. Проте працювати

❓Як новітнє обладнання допомагає в реабілітації пацієнтів? Чи зменшується роль фахівців МДРК з розвитком технологій?

🔷 ⁠Команда є душею реабілітаційного відділення і саме команда наповнює його життям і змістом. Захаращені робототехнікою приміщення реабілітаційного відділення свідчать про відсутність активної пацієнтоцентричної реабілітації. Обладнання може допомогти зробити процес реабілітації цікавішим, додати різноманітності та зменшити навантаження на фахівців з реабілітації, але ніколи не зможе замінити їх.

❓ Що змінилося в реабілітації в Україні за останні 10 років?

🔷 ⁠Будемо чесними: справжній українській реабілітації менше 10 років. Ключовим моментом в її розвитку стала оціночна місія ВООЗ в 2015 році. Вона була відправною точкою, в якій відбулося визнання невтішної існуючої ситуації, почалося планування і реалізація майбутніх змін.

🔷 Зміни, які сталися за цей час — колосальні. На сьогодні в Україні прийнятий ЗУ «Про реабілітацію в сфері охорони здоровʼя», затверджені кваліфікаційні характеристики для усіх фахівців з реабілітації, заклади освіти готують фахівців з реабілітації різних спеціальностей, українські професійні обʼєднання фахівців з реабілітації мають представництво на міжнародному рівні, є державне фінансування реабілітаційної допомоги, постійно зростає кількість фахівців з реабілітації та мультидисциплінарних реабілітаційних команд, які в роботі дотримуються пацієнтоцентричності, біопсихосоціального підходу та доказовості. Про зміни можна говорити довго, тому що зроблено дуже багато. Але наші мрії ростуть разом із нами!

🔷 Не знаю, кому належить цитата, але вона є девізом нашої команди: «Мрія, записана з датою, стає метою. Мета, розбита на завдання, стає планом. План, підкріплений діями, втілює мрії в реальність»